Воскресіння. Світ ангельський. Курс лекцій, стр. 1

Єпископ Олег (Ведмеденко)

Воскресіння. Світ ангельський

Курс лекцій

(Лекції йдуть за нумерацією Біблійної школи духовного вдосконалення єпископа Олега Ведмеденка. Усього на сайті Школи представлено шістдесят дев’ять лекцій. Тема «Воскресіння. Світ ангельський» викладена в лекціях №№ 16-22.)

Лекція № 16

Минулого разу ми завершили розгляд четвертого розділу Євангелія від Матвія і Господь знов направив стопи нашого дослідження на шлях містицизму, знов на шлях вияснення містичних, таємних для нас питань. Тих питань, які поки що закриті для нас. Питань нашого майбуття, того що чекає нас за гробом, питань вічності. Сказав апостол Павло: “Нині знаємо частинно і проповідуємо частинно. Прийде час і пізнаємо, як і пізнанні ми”. Пізнаємо в повноті, але нині частинно. І Господь відкриває нам частинно. Господь дає нам відкриття, Господь дає нам блискавки серед ночі. Духовні блискавки, які є озаріннями. І такими озаріннями я ділюся з вами. Ми сьогодні знову попрацюємо по моєму щоденнику, і хай допоможе нам Господь...

Усе, що узгоджується з Божественним порядком відповідає Небесам. Усе ж противне йому – пеклу. Небо – є добро та істина, пекло – зло і неправда, лжа або обман. Існує Божественний порядок, існує Богом даний Закон. Але слово “Закон” від частого вживання втратило свою суть, ми часто говоримо Закон Божий і забуваємо сутність цього поняття. І тому я використаю дещо іншу назву одних і тих самих речей: Божественний порядок. Закон Божий – це є Божественний порядок. “Бог не є Богом безладу, – сказано в Святому Письмі, – але порядку” саме Він є Законодавцем, і Він же є Вседержитель. Він слідкує, щоб цей порядок виконувався в творінні Його, виконувався у всесвіті. І коли йде порушення цього порядку – то воно називається біблійною мовою – гріх, беззаконня. Іван Богослов пояснює, що гріх то є беззаконня. Гріх то є порушення Закону Божого, порядку Божого. Господь встановив порядок. Він є Любов, – і порядок якому підпорядковане все творіння Боже, це поступовий підйом до досконалої любові. Коли ми не любимо – ми порушуємо порядок, коли ми є нелюбовні – то ми порушуємо Закон; коли ми є нелюбовні то ми грішимо тому що беззаконня – це є гріх. Небо – це добро і істина. Ми знову говоримо про практику і теорію, пам'ятаєте: хліб і вино, які завжди фігурують в Біблії. Хліб – це виконання. “Хліб же Мій, брашно Моє, пожива Моя, – говорить Господь, – це виконувати волю Отця, що послав Мене”. Воля Його в Слові, в “вині”, в теорії. “Пийте з неї всі – це кров Моя Нового Заповіту...” То є вчення, яке ви повинні прийняти в свою кров, вчення, яке ви повинні прийняти в своє життя, тому що кров, душа, життя в Біблії – слова синоніми. Небо – це є добро і істина. Добро – практика, істина – теорія. Істина в одному слові – Возлюби! В цьому вчення Господнє, і коли ми любимо, – ми робимо добро. Пекло по аналогії – зло і неправда, лжа. Сатана – отець лжи. Неправда породжує зло. Неправда і зло антиподи істини і добра.

Людина – посередник між фізичною і духовною природами, бо має в собі як фізичне так і духовне начала. Завдання людини – стати цілком духовним творінням, ангельським творінням, і таким чином обожити твар. Сенс буття – обоження. Сенс творіння – обоження творіння. Бог є любов. Любов не шукає свого, любов прагне розповсюдитись, любов прагне поділитись, любов прагне ощасливити. Перше послання апостола Павла до коринтян, 13-й розділ: “Любов не шукає свого...” Бог є любов. Бог є Сущий, і самодостатній в Тройці Одноістотній і нероздільній, як Отець, Син і Дух Святий. Але так зволилось Богові, через безмежну любов Його створити тих, хто міг би розділити цю радість духовну, тих, хто міг би розділити те щастя любові, і Господь створив творіння. Творіння на відміну від Нього живе в певних межах, в певних рамках. Воно живе в часі, в просторі, воно є матеріальне в порівнянні з абсолютно чистим Духом, Божеством, з єдиним Богом. Господь встановив порядок, і процес обоження іде також по порядку. І йде це шляхом розвитку. І ця драбина в Небо, яку бачив свого часу старозавітній патріарх Яків (він же Ізраїль), і змальовує шляхи сходження тварі до обоження, до Царства Небесного, до майбутнього віку. Розвиток матерії від першопочаткового стану сотвореного до стану духовності. Давайте трохи торкнемося сьогодні цих речей. І будьмо уважні, речі складні. Для викладачів, які викладають точні науки, ці речі будуть зрозумілі, а для тих, хто далекий від природознавчих наук це буде дещо складно.

Для того, щоб зрозуміти як відбулося творіння з точки зору наукової (тому що, істинна наука ніколи не протирічила Святому Письму), уявімо собі нашу Сонячну систему. Ми бачимо над головою Сонце, Місяць, ми відчуваємо під ногами Землю, ми відчуваємо гравітаційне поле. Це все створив Господь. Причому не так створив, як стверджують представники деяких конфесій, тлумачачи Святе Письмо по букві, що Господь сплеснув у долоні і все сталося. Господь не є фокусником, Він не факір – Йому не потрібні такі примітивні речі. Він є Творець і Законодавець, і Він створив порядок розвитку, і все твориться згідно порядку Господнього. І наука може прогледіти цей Богом даний порядок. Господь для того і дав нам розум, щоб ми бачили ці речі, щоб ми усвідомлювали, щоб ми сприймали їх не як аксіому (аксіома – це теорема яка приймається без доведення). А могли це дійсно побачити. Ми маємо планету Земля, яка обертається навколо Сонця, ще планети. Що відбувається сьогодні на Сонці? Які процеси? Ми кажемо: процеси термоядерного синтезу. Вони полягають в тому, що водень вигоряє (розчіплюється) в гелій. Ну добре, от вигорить водень? Що буде далі? Давайте будемо дивитись в перспективу. Ось вигорить водень повністю в гелій, що буде далі? Якщо буде дефект маси зберігатися, тобто, якщо буде достатня маса тіла, то відповідно гелій буде розчіплюватись далі і таким чином реакція термоядерного синтезу буде продовжуватись. І гелій буде міняти хімічну структуру і переходити в елемент з більш великою масою. І так процес буде йти до тих пір, поки зірка (а Сонце це є зірка) не стане залізною, свинцевою все важче і важче... Я кажу зараз теоретично, якщо існує позитивний дефект маси тобто, бо ці процеси ідуть, поки маса достатня. А далі що? Ну ось вже зірка стала з рідкоземельного металу, дуже важкого, і їй не має вже куди стискатись